Звісно так було не завжди. Так, у післявоєнний період (1945-1954 рр.) у Фінляндії був сплеск корупції, де за отримання хабарів були засуджені 549 чиновників. А уже в період з 1980 по 1989 роки кількість вироків становила 81.
На даний час корупція розглядається як частина кримінальної злочинності. У кримінальному кодексі є лише поняття “хабарництво”, за що державного службовця можуть оштрафувати або позбавити волі на термін до чотирьох років. Від відповідальності за хабарництва не рятують ні службове становище, ні депутатські мандати.
Основоположні засади профілактики та боротьби з корупцією викладені у загальнонаціональній Програмі по боротьбі зі злочинами в економічній сфері, прийнятої в 1996 році.
Одним із факторів, що вплинув на мінімізацію корупції у Фінляндії стало високе матеріальне і соціальне забезпечення державних службовців.
Загалом, питанням корупції займається міністерство юстиції. Серйозні справи передаються до Національного бюро розслідувань, простіші випадки – поліції.
В цілому корупція у Фінляндії є рідкісним явищем. Останній масштабний факт хабарництва в державі був зафіксований у 2010 році: в результаті, якого прем’єр-міністр Матті Ванханен пішов у відставку після того, як пресі стало відомо, що для ремонту власного будинку він прийняв у якості подарунка кілька кубометрів дошки. Хоча, як виявилося згодом зазначені дошки на його ділянці не були виявлені.
Загальна кількість осіб, які пішли у відставку з юридичних або етичних причин, в продовж останніх десять років, - 6 членів уряду і 23 високопоставлених чиновника.
Усі протоколи та записи обговорень, що відбуваються у державних органах, є відкритими для кожного громадянина.
Фінляндія одна з найменш корумпована країна в світі. У 2012 році вона зайняла перше місце в індексі сприйняття корупції.
Схоже, що для викорінення «злоякісною пухлини» корупції потрібні мінімальні ліки – бажання кожного з нас.