До 2003 року Грузія займала одне з перших місць у світі за рівнем корупції в органах державної влади. Тотальним хабарництвом були вражені всі правоохоронні органи, система вищої освіти, суди, митниця…
Після революції троянд у 2004 році новий президент країни оголосив політику повного викорінення корупції. 
На перших етапах нового політичного курсу було звільнено майже 15 тисяч поліцейських – це весь склад грузинської ДАІ. Новий склад працівників дорожньої інспекції був набраний з нуля, на конкурсній основі. Вулиці були облаштовані відеокамерами: якщо водій порушив правила дорожнього руху, і це зафіксувала камера, йому надсилають пропозицію зайти на сайт поліції, ознайомитися із записом і сплатити штраф.
При МВС Грузії було створено внутрішню генеральну інспекцію, яка розслідує факти хабарництва її працівниками.
Також, було створено спеціальну “служба провокаторів”, які пропонують співробітникам поліції хабарі. На таких провокаціях у 2005 році було засуджено більше 200 поліцейських. Введена практика прихованої камери – за арештами чиновників, що беруть хабар, могли спостерігати усі бажаючі.
Звісно, окрім «кнута» був і «пряник», Уряд Грузії збільшив поліцейським заробітну плату більше чим у 10 раз. З урахуванням високого рівня безробіття в Грузії, служба в поліції є досить престижним заняттям.
Парламент Грузії прийняв ряд законів, які спростили процедуру арешту чиновників, підозрюваних у хабарництві і передбачали конфіскацію всієї власності, законність придбання якої чиновник не зміг довести.
Був «ліквідований» бюрократичний бар’єр. Запрацювала система електронного документообігу, яка в максимально-стислі терміни забезпечує оформлення необхідних документів - від паспорта до сертифіката про реєстрацію підприємства. Введена прозора електронна система державних закупівель.
У систему вищої освітив запроваджено незалежне оцінювання. На відміну від України, 95% жителів Грузії вважають, що це зробило неможливою корупцію у вузах.
Були ліквідовані наступні органи: санепідемстанція та пожежна інспекція. Апарати міністерств і відомств скорочені майже наполовину. 
Масові арешти чиновників побороли “синдром некараності” у масовій свідомості, грузини тепер не вважають хабар нормальним явищем.
Частина корупційних послуг легалізована. Так, наприклад, якщо раніше за термінове оформлення документів потрібно було дати хабар, то нині за терміновість практично всіх видаваних державою документів можна заплатити до державного бюджету.
За останні роки Грузія досягнула помітних успіхів в боротьбі з корупцією в нижніх і середніх прошарках влади, однак продовжує потерпати від елітарної високопоставленої корупції. Але окрім пустих обіцянок, як це практикується у нас, Грузія вже може пишатися своїми результатами.