Минулого тижня відбулось засідання Національної ради з антикорупційної політики, що є консультативно-дорадчим органом при Президентові України з питань визначення, актуалізації та вдосконалення антикорупційної стратегії.

Цікавим є той факт, що з моменту свого створення зазначена Рада фактично не працювала (формальні засідання відбувались 3-4 рази)!

І от нарешті перезапуск, який зорієнтований на створення діючої комунікаційної платформи для всіх антикорупційних органів, громадськості, бізнесу, експертів та аналітиків (принаймні так було озвучено на самому засіданні, тож поживемо-побачимо).
У процесі обговорення були озвучені пріоритетні напрямки роботи Національної ради, а саме:

1 - перегляд антикорупційного законодавства (“робота над помилками” на підставі п’ятирічного досвіду);

2 - внесення змін до кримінально-процесуального законодавства, задля усунення положень, які ускладнюють роботу антикорупційних органів (так звані “правки Лозового”). Зазначений напрямок є доволі суперечною ініціативою, бо “перевага захисту прав людини над бажанням держави карати злочинців – це є сутність верховенства права”, на чьому й наголосила перша керівниця Transparency International Ukraine Лариса Денисенко;

3 - “притча во язицех” – беззахисність заявників перед нечистими на руку можновладцями (чергова спроба проштовхнути відповідний законопроект щодо захисту викривачів корупції. Хоч би, хоч би…);

4 - розробка нової антикорупційної стратегії (за повідомленням Руслана Рябошапки проект зазначеного стратегічного документу вже існує і потребує лише доопрацювання);

5 - виконання міжнародних зобов’язань України.