РЕЗОЛЮЦІЯ КРУГЛОГО СТОЛУ

«Роль інститутів громадянського суспільства у протидії поширення корупції в Україні»

(м. Хмельницький, 21 листопада 2017 року)

Учасники круглого столу – представники громадських організації, засобів масової інформації, вищих навчальних закладів, органів місцевого самоврядування, правоохоронних та інших державних органів України – обговоривши питання актуалізації ролі громадянського суспільства у запобіганні корупції в Україні, відзначають:

-   суспільно-політична, соціально-економічна та криміногенна ситуація з  корупційними проявами в Україні залишається складною: корупція вторгається у сферу національних інтересів, політику, впливає на прийняття рішень органами державної влади та місцевого самоврядування, чим створює реальну загрозу розвитку країни;

-   головною передумовою запобігання та нейтралізації корупції є послідовна демократизація всіх сфер суспільного життя: відкритість влади, прозорість процедур прийняття державних та управлінських рішень, дієві механізми контролю за діяльністю державних органів з боку громадянського суспільства – найважливіші чинники успішної протидії корупції;

-  нове антикорупційне законодавство створює умови участі інститутів громадянського суспільства у реалізації громадського моніторингу за діяльністю органів державної влади у сфері запобігання і протидії корупції, що дозволить посилити можливості суспільства в сприянні зниженню рівня корупції у державі.

За результатами обговорення питання актуалізації ролі громадянського суспільства у запобіганні корупції в Україні учасники круглого столу рекомендують:

Визнати, що вдосконаленню антикорупційної діяльності інститутів громадянського суспільства сприятимуть:

1)       активне залучення інститутів громадянського суспільства до застосування у діяльності правоохоронних та інших державних органів глибокого аналізу криміногенної ситуації при виробленні стратегічних завдань та тактики проведення антикорупційних заходів;

2)       пріоритетність превентивних заходів протидії корупції, серед яких: покращення прозорості, підзвітності та доброчесності державних структур, правовий захист громадян та підвищення правової обізнаності, підвищення етичних стандартів у діяльності публічних службовців, просвітницька робота з населенням та окремими цільовими групами, виховання молоді у дусі неприйняття корупції,  підтримка з боку суспільства у реалізації зазначених заходів;

3)       ефективне використання у правоохоронних та інших державних органах «телефонів довіри» та «громадських приймалень» для своєчасного отримання інформації від громадян й оперативного реагування на факти корупції;

4)       використання можливостей інститутів громадянського суспільства при проведенні соціологічних і кримінологічних досліджень причин та умов корупції, закономірностей їх функціонування, що дозволить формувати кримінологічні характеристики цих видів злочинної діяльності в цілому та її окремих видів, розробка на цій основі відповідних методичних рекомендацій щодо розкриття та розслідування злочинної корупційної діяльності;

5)       узагальнення власного позитивного досвіду та досвіду іноземних держав з протидії проявам корупції шляхом консолідації зусиль держави та інститутів громадянського суспільства; запровадження державної програми по формуванню антикримінальної, у тому числі, антикорупційної культури громадян України (з урахуванням міжнародного досвіду реалізації подібних програм);  

6)       проведення заходів, спрямованих на підвищення інформованості громадян про їх права і можливі механізми участі у здійсненні контролю за ефективністю роботи органів державної влади; підготовка методичних рекомендацій із застосування інститутами громадянського суспільства реальних правових засобів та механізмів у протидії корупції;

7)       впровадження в діяльність правоохоронних та інших державної органів інноваційних технологій, таких як «електронне урядування» – для підвищення об’єктивності та прозорості прийняття ними рішень;

8)       запровадження прозорого механізму обов’язкового надання державними органами інформації громадянам та юридичним особам по всіх питаннях, які не становлять державну, службову або банківську чи комерційну таємницю;

9)       забезпечення захисту громадян, які сприяють викриттю корупційних діянь; з метою захисту та безпеки громадян, а також з метою ефективної протидії корупції – запровадження механізмів обов’язкового розгляду уповноваженими органами анонімних повідомлень громадян про корупційні діяння службових осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

10)   здійснення заходів щодо зниження (мінімізації) толерантності до корупції у спосіб роз’яснення громадянам суті, змісту, ознак та проявів корупції, практичних аспектів її негативного впливу на всі сфери життя в країні.

 Серед заходів із розвитку та вдосконалення антикорупційного законодавства, насамперед, учасники круглого столу визначають:

1)      удосконалення законодавчого визначення повноважень органів державної влади, юридичних осіб і громадських організацій у сфері запобігання та протидії  корупції, забезпечення державою функціонування дієвого механізму реалізації ними своїх прав та виконання обов’язків у цій сфері;

2)      законодавче визначення вичерпного переліку сфер ризику, де виникають конфлікти інтересів, а також спеціальними нормами передбачити порядок врегулювання таких конфліктів;

3)      законодавче врегулювання питань: упорядкування адміністративних процедур і надання адміністративних та інших публічних послуг; притягнення до відповідальності юридичних осіб за вчинення їх уповноваженими особами корупційних правопорушень; притягнення до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень осіб, які користуються недоторканністю.

 З метою доведення результатів проведення круглого столу до широкого загалу, його учасникам пропонується оприлюднити інформацію про хід проведення заходу та текст резолюції на своїх офіційних веб-сайтах та сторінках у соцмережах.